Неодноразово ми всі чули від мами «Не чіпай сервіз, хай собі стоїть в шафі, а то ще поб'ється», а потім він ставав старим, неактуальним і абсолютно непотрібним. Так само із щасливим життям — чим довше ви будете його відкладати, тим більш уже неактуальним воно стане.
Давайте розберімося детально, що взагалі таке синдром відкладеного життя (СВЖ) — це психологічна установка або навіть спосіб життя, маючи яку людина абсолютно впевнена, що сьогодні — всього лишень репетиція до якогось неймовірного та щасливого життя, яке зовсім скоро розпочнеться, але поки треба терпіти позбавлення від задоволення та готуватися.
Поняття СВЖ було введено професором Володимиром Серкіним, який відкрив його в 1997 році при вивченні побуту жителів Півночі, які роками терпіли тяжкі природні умови та непосильну роботу. Кожен із них горів думками і мріями, що ось-ось і почнеться нове, чудове життя, але поки треба тяжко працювати і заробити кошти, щоб нарешті переїхати в більш комфортні умови. В таких людей є зацикленість на установці «хочу — можу — не дозволяю собі», що доволі сильно нагадує головну героїню «Віднесених вітром» Скарлетт О'Хара та її знамениту фразу «Я подумаю про це завтра».
Розвитком синдрому відкладеного життя можуть послужити:
Давайте перевіримо чи страждаєте ви від СВЖ:
А як цього позбутися?
Першочергово, з'ясуйте чи зможете ви впоратися із проблемою самостійно. Розберіться із близькими, дізнайтеся їх життєву позицію. Можливо, коренем проблеми є саме негативні установки від оточуючих. Якщо ви не бачите виходу із ситуації або сил для її вирішення, не соромтеся попросити допомоги.
Але найголовніше в цій ситуації — це почати насолоджуватися кожним своїм днем: дістаньте кришталевий сервіз із шафи, купіть щось давно бажане, але на що ви завжди закривали очі та радійте дрібницям!
Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент тексту з друкарською помилкою та натисніть Ctrl + Enter.