Корсунська битва 1648 року

Віртуальний пізнавальний калейдоскоп «Всезнайка»

День в історії України

Корсунська битва 1648 року

25 – 26 травня 1648 року відбулася друга битва Визвольної війни українського народу від польського панування. Очолював українсько-татарське військо Богдан Хмельницький. Розповідаючи про цю битву, історики надто багато уваги звертають на дипломатичні аспекти подій, що відбувалися, забуваючи розповісти про нестандартні рішення та ходи двох сторін. А саме після цієї битви почалося формування української національної армії, яка стали, напевне, найсильнішою армією Європи середини 17 століття.

Чи звертав хто увагу на те, що козацьке військо підтримали татарські союзники на фоні тих вимог, які висувало повстале козацтво Січі. А саме, однією з причин повстання була заборона запорожцям воювати з Туреччиною. Фактично васал Туреччини Кримське ханство допомагало в дипломатичній війні проти свого сюзерена Туреччини.
Цікавим є і той факт, що вже після перемоги під Жовтими Водами військо запорозьких козаків втрачає свою домінантну роль в армії повстанців, адже її поповнюють українські селяни та міщани. Повстання набуває ознак не військового заколоту, а міжетнічної війни.
Козаки із полку Максима Кривоноса використали унікальний прийом для полегшення переправи через річку Рось - вони просто за один день збудували греблю, загативши річку впоперек течії.
Оскільки козацька армія спинилася в самому Корсуні, то Потоцький, який керував польським військом, не спинився на тому, що його солдати напередодні розграбували місто, а наказав запалити навколишні фільварки, внаслідок чого згорів і сам Корсунь, в якому вціліла лише церква. Але пікантність цього рішення в тому, що більшість міщан Корсуня та всі власники навколишніх фільварків були поляками або євреями, тобто Потоцький знищував своїх одноплемінців та союзників, а поляки звинуватили в цьому надалі саме армію Хмельницького.
Цікавим виглядає і твердження про те, що в Хмельницького була значна пеервага в кількості вояків. Але ж і це не так. В піхоті була рівність, власної кавалерії в козаків майже не було, а проти 5 тисяч польських кавалеристів могло стати лише 3 тисячі татар. Така ж ситуація і з артилерією, де проти 50 польських гармат протистояло 26 козацьких. А чутки про перевагу в кількості повсталих пов"язані з панікою, яка охопила Потоцького напередодні битви, через що він прийняв рішення про відступ в бік Богуслава.
Власне як такої битви в традиційному розумінні цього слова не відбулося. Польська армія потрапила в організовану засідку, в яку її привів розвідник Хмельницького Тимофій Зарудний. Козаки та татари винищували польське військо, яке через рельєф місцевості не змогло розгорнутися в бойовий порядок. За чотири години польська армія була винищена, а в ході бою Богдан Хмельницький найбільше переживав, що через те, що поляки не можуть підійти для рукопашного бою, його козаки використають занадто багато пороху.
З ім"ям Тимофія Зарудного теж пов"язана загадка. Точно відомо, що йому не вдалося врятуватися. Саме його називають прототипом російського героя легенд Івана Сусаніна. Проте якщо персона Сусаніна не має підтвердження документального, то Тимофій Зарудний справді існував, справді заманив вороже військо в болото, і це справді було польське військо. Дехто з дослідників вважає, що саме з перебріхів історії про козака Зарудного, ті хто придумував історію Російської держави і вигадали Івана Сусаніна.

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент тексту з друкарською помилкою та натисніть Ctrl + Enter.