Левко Платонович Симиренко народився 18 лютого 1855 р. У 1873 р. із золотою медаллю закінчив Одеську гімназію. Деякий час навчався в Київському університеті, продовжив навчання на природничому факультеті Новоросійського університету, який закінчив у 1879 р. У 1879 - 1887 рр. за участь у русі народників після ув’язнення у Лук’янівській тюрмі відбував заслання в Східному Сибіру, де працював садівником (серед інших, виплекав низькорослі повзучі плодові дерева, що можуть витримати низькі температури), за його ініціативою закладено міський парк у Красноярську. Захоплення садівництвом у Левка не було випадковим: його батько заклав у Млієві чудові сади і облаштував оранжерею, де було представлено сотні різних плодово-ягідних рослин.
2
Виїжджати не лише за кордон, але і до Москви та Петербурга Левко Платонович став лише після 1896 року, коли з нього зняли поліцейський нагляд. Він – учасник майже всіх міжнародних виставок садівництва, на яких постійно отримував найвищі нагороди. Після 1896 року вчений відвідав більшість садівничих країн Західної Європи, де глибоко вивчав зарубіжний досвід. Його обрали почесним членом багатьох помологічних товариств світу, в тому числі й найбільш престижних – Французького та Бельгійського.Л. Симиренко започаткував у нашій країні наукове розсадництво плодових культур, збагативши його модерними технологіями. Він першим впровадив у практику зимове щеплення плодових дерев, на якому базується сучасне розсадництво.
Після повернення до Млієва у 1888 р., Симиренко створив у ньому маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який згодом перетворився на найкращий у Російській імперії науковий центр садівництва і став однією з найбагатших у Європі помологічних колекцій плодових і ягідних культур.
Він всебічно вивчав зібрані сорти, поліпшував селекційним способом якість місцевих сортів, акліматизував зарубіжні й вивів нові (наприклад, сорт яблуні ренет П. Симиренка, 1901), вказував, для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, у тому числі – свого сина Володимира.
Підтримував наукові контакти майже з усіма науковими закладами, розсадниками та плодовими фірмами світу. За видатні успіхи в науковому сортознавстві Л.П. Симиренка було нагороджено Великою золотою медаллю Французького помологічного товариства.
У 1919 році двох молодших братів Лева Платоновича – Миколу й Олексія, які мешкали в Києві, спіткала смерть при загадкових обставинах.
Жертвою політичного терору, який розгорнув більшовицький режим в Україні, став і сам вчений-помолог. У Різдвяну ніч 1920 р. Левко Симиренко «трагічно загинув від рук чекістів».
Підготовлена ним наукова праця «Українсько-російська помологія» так і не була надрукована.
У роки більшовицького терору цю працю вберегли від неминучого знищення діти вченого – професор Володимир Симиренко та Тетяна Львівна. Побачила вона світ лише після смерті Сталіна, коли реабілітували Симиренків. Упродовж 1961-1963 рр. вийшло три томи цієї капітальної праці. У 70-ті роки було здійснено її друге видання. Машинописний варіант «Помології» (11 книг) нині зберігається в Черкаському краєзнавчому музеї.
Л.П. Симиренко був справжнім ученим-енциклопедистом. Він залишив глибокий слід у різних галузях садівничої науки. За відсутності у Російській імперії наукових установ і навчальних закладів, Помологічному розсаднику і особисто Левку Платоновичу довелося нести тяжкий тягар турбот за вітчизняне садівництво та здійснювати його науковий супровід.
Він зробив вагомий внесок у вивчення обрізування та формування дерев плодових культур, присвятивши цій роботі майже все життя і витрачаючи на розвиток науки майже всі кошти, зароблені нелегкою подвижницькою працею.
Авторитет українського Садівничого серед зарубіжних колег був настільки високим, що всі вони вважали його королем формівного садівництва. Доведені до досконалості дивовижної краси формові саджанці з Помологічного розсадника Л.П. Симиренка завжди були окрасою всіх вітчизняних і міжнародних виставок.
ПРОПОНУЄМО СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ПРО ЖИТТЯ ТА ДОСЯГНЕННЯ Л.П. СИМИРЕНКА
- Гонца Ф. Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкаської області кінця 18 – 20 ст.
- Духовна спадщина Черкаського краю
- Хрестоматія з історії культури Черкащини
- Карпенко М.М. Вісім подорожей по Черкащині: Путівник
- Курдюк М.Г. Плодові рослини та їх вирощування
- Рослини: Для дітей серед. шк. віку
- Слабошпицький М.Ф. Українські меценати
- Черкаський край – земля Богдана і Тараса
Бул. Шевченка, 390, м. Черкаси, 18005
Тел. 71-70-80
http:// cmdbcherkasy.blogspot.com
Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент тексту з друкарською помилкою та натисніть Ctrl + Enter.