Як лютневі морози у Черкаській області вплинули на підсніжники
Проте із настанням похолодання їхній ріст та розвиток призупинився.
Про це у коментарі “18000” розповів еколог, директор ННІ природничих і аграрних наук Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Максим Гаврилюк.
За його словами, завдяки фізіологічним особливостям підсніжники добре пристосовані до холодних умов.
– Під час морозів та снігопадів, що були на Черкащині протягом лютого, підсніжники не вимерзли та не постраждали. Все тому, що в їхніх клітинах є речовини, які замерзають при температурах нижчих, ніж замерзання води. Відповідно, підсніжники більш стійкі до переохолодження, – сказав еколог.
Нині морози вплинули лише на ріст та розвиток червонокнижних рослин, але це зміниться із настанням потепління.
– За нашими спостереженнями, цьогоріч вегетація перших підсніжників розпочалася наприкінці січня, тобто вони почали рости і викинули бутони. Деякі лише розпочинали квітувати. Зараз через лютневі морози їхній розвиток пригальмувався, але коли потеплішає, вони продовжать рости і розкриються їхні бутони. Загалом випадків замерзання підсніжників в області я особисто не пригадую, – пояснив Максим Гаврилюк.
Еколог додав, що у Черкаській області росте два види підсніжників: звичайний та складчастий:
– Найбільш відомою локацією, де зростають підсніжники складчасті, є Національний природний парк “Холодний Яр”. А підсніжники звичайні попри те, що вони є рідкісними, трапляються місцями на території усієї Черкащини.
Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент тексту з друкарською помилкою та натисніть Ctrl + Enter.
