Марія Склодовська-Кюрі: жінка, яка стала першою

Весна прийшла отже, скоро – Міжнародний жіночий день.

Напередодні цього дуже весняного й дуже жіночого свята ми вирішили присвятити жінці, яку знають абсолютно всі. Навіть ті, хто далекий від науки, далекий від академічних дисциплін.

Марія Склодовська-Кюрі.

Вона прожила дуже цікаве і складне життя, цілковито віддавши себе науці і людям. Її внесок у хімію, фізику і медицину величезний.

Марія Кюрі була і залишається людиною, яка надихнула мільйони дівчаток (та й хлопчиків) на заняття наукою, на розвиток не тільки особистий, а й людства. Кажуть, що такі люди народжуються один раз на сто років. І зараз ми розповімо вам, чому ця жінка гідна того, щоби про неї казали «перша».

Марія Саломея Склодовська народилася 7 листопада 1867 року у Варшаві, яка тоді входила до складу Російської імперії. І саме цей факт відіграв важливу роль у житті Марії. Батьки дівчинки були людьми освіченими. Батько – Владислав Склодовський був учителем і свого часу закінчив Санкт-Петербурзький університет. Знав багато мов і відмінно розбирався у фізиці, хімії та математиці. Мати Марії – Броніслава Богуська теж мала безпосередній стосунок до науки та освіти — вона керувала Варшавською школою для дівчаток. У родині зростало четверо доньок і один син.

Діти сім'ї Склодовських: зліва направо Зося (народилася 1862 року), Хелена (1866), Марія (1867), Юзеф (1863) і Броня (1865)

Багатою сім'ю не можна було назвати. Батько в певний момент витратив велику суму грошей, вклавшись у невдалий бізнес. Мати Марії Склодовської рано померла від важкої форми туберкульозу.

Але навіть ці труднощі не заважали маленькій Марійці старанно вчитися. Вона з дитинства любила все те, що заведено називати наукою. Багато в чому це прагнення до навчання їй передалося від батька, який підтримував доньку.

Після закінчення школи Марія Склодовська хотіла продовжувати освіту, але в Російській імперії (нагадаємо, що на той момент Варшава була її частиною) можливості для жінки здобути вищу освіту фактично не було. Марія закінчила так званий «летючий університет» (це підпільні вищі курси для жінок) і уклала договір зі своєю старшою сестрою Броніславою. Сестри домовилися допомогти одна одній здобути вищу освіту у Франції. Поки Броніслава навчалася в медичному університеті, Марія працювала гувернанткою і відправляла гроші сестрі-студентці. Ускладнювалося все тим, що невелику платню доводилося віддавати не тільки сестрі, а й утримувати на неї постарілого і хворого батька. Склодовська-Кюрі потім згадувала, що, попри ці труднощі, вона не полишала науки й увесь вільний час присвячувала вивченню праць із фізики та хімії.

Марія (ліворуч) із сестрою Броніславою

Коли Броніслава отримала диплом, прийшла черга навчання в університеті для Марії. Вона переїхала до Парижа і вступила до Сорбонни. Перший час жила в сестри Броніслави та її чоловіка, але незабаром винайняла крихітну кімнату недалеко від свого університету, щоб ніхто і ніщо не відволікало її від занять.

У Сорбонні Марія обрала факультет природничих наук: фізика, хімія і математика. На той час це було дивним вибором. Більшість дівчат навчалися медицині та педагогіці. Жила вона дуже бідно — грошей не вистачало практично ні на що. Але голодна непритомність і відсутність теплих речей не завадили Марії Склодовській стати однією з найкращих студенток і випускниць Сорбонни. Після закінчення університету вона отримала диплом з математики та диплом з фізики, а також Ґрант і можливість проводити власні дослідження. Плюс в той самий час Марія стає першою в історії Сорбонни жінкою-викладачем. Так почалася історія, яка зробила Марію Склодовську всесвітньо відомим ученим.

1894 року Марія Склодовська в будинку польського фізика-емігранта знайомиться з молодим ученим П'єром Кюрі. Тоді він був керівником лабораторії при муніципальній школі промислової фізики та хімії. Уже наступного року (1895) пара одружилася.

В той самий час у своїй лабораторії Марія Склодовська-Кюрі пише свою докторську дисертацію, темою якої були «нові випромінювання». Під час досліджень до дисертації Марія зробила своє перше відкриття, про яке повідомила на засіданні Паризької академії наук. Відкриття полягало в тому, що урановмісна руда випускає випромінювання набагато інтенсивніше, ніж чистий уран.
Разом із чоловіком П'єром Кюрі вони продовжили роботу в цьому напрямі та 1898 року відкрили новий елемент, який назвали на честь батьківщини Марії — Польщі — полоній. Цього ж року П'єр і Марія теоретично обґрунтували існування радію. Практично радій вони теж отримають, але через п'ять років експериментальним шляхом, переробивши понад тонну руди.

Лабораторія, у якій Марія писала свою дисертацію

У 1903 році Марія захистила дисертацію і стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з фізики. Отримала вона її разом зі своїм чоловіком П'єром Кюрі та професором Анрі Беккерелем. Тут треба зазначити, що першу Нобелівську премію подружжя Кюрі отримало як співавтори Анрі Беккереля. Він відкрив радіоактивність, а подружжя Кюрі зробило величезний внесок у докази його відкриття. Суму винагороди за цю премію Беккерель розділив і половину віддав Марії та П'єру.

Дочки Марі та П'єра Кюрі: Ірен і Єва

1906 року в сім'ю Кюрі прийшла трагедія — П'єр гине під колесами вантажного воза. Марія залишилася одна з двома дітьми, але продовжила роботу з радіоактивними елементами.

1910 року багато французьких учених висунули кандидатуру Марії Склодовської в члени Французької академії наук. Вона була першою жінкою, яку обирали до цієї академії, і це викликало безліч суперечок. Обрати жінку? В результаті голосування кандидатура Марії була відкинута академіками — голосів «проти» було всього на два більше.

Але цей факт мало вплинув на ставлення Марії до науки. І вже 1911 року Марія Кюрі знову отримує Нобелівську премію — цього разу з хімії «за визначні заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонію, виділення радію і вивчення природи та сполук цього чудового елемента».

Марія Склодовська-Кюрі за кермом мобільної рентгенівської установки

Після цього Паризький університет заснував Радієвий інститут для досліджень радіоактивності. Марія Кюрі була призначена директором.

У 1914 році почалася Перша світова війна. Марія знову опинилася на передовій - вона навчала військових медиків застосуванню радіології. У прифронтовій зоні Кюрі допомагала створювати переносні мобільні рентгенівські установки – це був істотний внесок у розвиток військової медицини. Кюрі пізніше згадувала, що військові медики, як на диво, дивилися на рентгенівські знімки поранених солдатів, на яких були видимі точні місця влучення шрапнелі.

Після війни Марія Склодовська-Кюрі продовжила викладати в Радієвому інституті, керувала роботами своїх студентів і займалася тим, що розвивала радіологію в медицині.

У 1921 році вона відвідала США, де з рук двадцять дев'ятого президента США Воррена Гардінга прийняла в дар 1 грам радію. Це був подарунок від усіх американських жінок, щоб Марія Склодовська-Кюрі продовжила досліди.

У 1922 році вона стала першою жінкою, яку обрали членом Паризької медичної академії за внесок у розвиток радіології.

Останні роки життя Марія Склодовська-Кюрі багато їздила світом - читала лекції, знайомилася і надихала молодих учених. Скрізь, де вона була, її зустрічали як героя, як людину, яка змогла.

4 липня 1934 року Марія Склодовська-Кюрі померла від хронічної променевої хвороби - апластичної променевої анемії — у санаторії Санселльмозе (Пассі, Верхня Савойя). 6 липня 1934 року була похована у могилі свого чоловіка П'єра Кюрі на кладовищі О де Сен.

20 квітня 1995 року за рішенням президента Франції Франсуа Міттерана прах П'єра і Марії Кюрі перенесли до паризького Пантеону на урочистій церемонії в присутності президента Польщі Леха Валенси.

Цікавий факт: надгробок на могилі подружжя Кюрі в паризькому Пантеоні теж виконано зі свинцю. Згідно з підрахунками, останки Марії Кюрі та її особисті речі будуть радіоактивними ще щонайменше півтори тисячі років

Крім двох Нобелівських премій, Марія Склодовська-Кюрі була нагороджена:

• медалі Бертло Французької академії наук (1902);
• медалі Деві Лондонського королівського товариства (1903);
• медалі Маттеуччі, Національна академія наук Італії (1904);
• медалі Елліота Крессона Франклінівського інституту (англ.) (1909);
• медалі Альберта Королівського товариства мистецтв (1910);
• премії Вілларда Гіббса (1921);
• медалі Джона Скотта (1921).

Вона була членом 85 наукових товариств усього світу, зокрема Французької медичної академії, отримала 20 почесних ступенів. З 1911 року і до смерті Склодовська-Кюрі брала участь у престижних Сольвеєвських конгресах з фізики, протягом 12 років була співробітником Міжнародної комісії з інтелектуального співробітництва Ліги Націй.

Ірен Жоліо (Кюрі) та її чоловік Фредерік Жоліо

Цікавий факт: старша донька Марії та П'єра Кюрі - Ірен - також стала Нобелівською лавреаткою. У 1935 році вона отримала цю премію з хімії спільно зі своїм чоловіком Фредеріком Жоліо «за виконаний синтез нових радіоактивних елементів». У вступній промові від імені Шведської королівської академії наук К. В. Пальмаєр нагадав Жоліо-Кюрі про те, як 24 роки тому вона була присутня на подібній церемонії, коли Нобелівську премію з хімії отримувала її мати.

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент тексту з друкарською помилкою та натисніть Ctrl + Enter.